8 клас

Вітаю, восьмикласники!!!На цій сторінці мого блогу знайдете всі завдання і матеріали до уроків географії.

28 квітня

1. Приготуйте зошити. Перегляньте відео. Записуйте, те про що проситиму. Фото конспекта + таблицю чекаю у Viber до наступного урока (30.04). (Відео записувала минулого року, тому дати і дні не співпадають).

2. Д.З. конспект + таблиця  (до 30.04.)+ опрацювати параграф 55.

21 квітня

1. Вітаю. Сьогодні ми з вами розглянемо тему "Міські і сільські населені пункти". В презентації озвучила найголовніші аспекти цієї теми. Перегляньте і послухайте до кінця. Відео записувала в минулому році, тому імена не ваші (ПРОБАЧТЕ). Починайте перегляд з 40 с. Відповіді надіслати не до завтра, а до неділі.

2. В зошиті напишіть:

21 квітня

Домашня робота

Коротко дайте відповіді на питання, пронумерувавши їх вертикально (питання НЕ переписувати). Надіслати до 18:00 25.04. (неділя).

Географічний диктант

1)Найбільша за кількістю населення країна світу

2) Різниця між кількістю людей, які народилися  і тими, що померли 

3) Переміщення населення через адміністративні чи державні кордони, пов’язані зі зміною місця проживання, назавжди чи на певний період 

4) Частина народу, що перебуває за межами країни свого походження.

5)Висока густота населення України спостерігається в таких областях:

6) Що є характерим для України: демографічний вибух чи «старіння нації».

7) Назвіть область України де додатній приріст населення. 

8)Як розраховується  густота населення (словами чи формулою) 

9) Найбільш густозаселеною країною Європи 

10) Відносно компактна територія,на якій розташовані житлові будівлі з обслуговуючими їх мережами для забезпечення постійної життєдіяльності людей

3. Д.З. опрацювати параграф 52 до кінця. 

12 квітня

1. Уважно читайте 

Вік і стать — найголовніші чинники, що мають вплив на склад населення. Дані населення стосовно віку й статі затребувані практично в усіх сферах суспільного життя.

Приміром, дитина ще не з’явилась на світ, проте відомості щодо чисельності жінок різного віку й рівень народжуваності минулого року допоможуть досить чітко визначити, скільки буде новонароджених на певній території в певному році. їхня чисельність дозволяє оцінити на найближчу перспективу потреби в кількості місць (ліжок) для вагітних і породіль, лікарів-акушерів. Немовлятам та їхнім матерям потрібні не тільки медичні послуги, але й дитячі візочки, ліжечка, підгузки, дитяче харчування. Цією інформацією користуються фірми і підприємці, які займаються виробництвом та продажем товарів для немовлят. Ці дані потрібні для фонду соціального страхування для планування своїх витрат для виплати допомоги при народженні дитини.

Відомості про кількість дітей більш старшого віку необхідні для оцінки потреб у дошкільних навчальних закладах, лікарях- педіатрах, дитячій одежі та взутті, дитячих книжках та іграшках. Перелік сфер використання даних щодо кількості населення подальших вікових груп дуже великий. Це — школи та інші освітні заклади, армія, житлове будівництво, виробництво товарів, надання послуг, медична допомога, пенсійне забезпечення та багато- багато інших.

Статевий склад населення — це співвідношення кількості чоловіків і жінок, що залежить від біологічних, історичних і соціальних причин. Загалом у світі чоловіків трохи більше, ніж жінок. Серед країн, де переважає чоловіча половина населення, — Китай, Індія, Туреччина. Переважання чоловіків у цих країнах зумовлено історично несприятливим становищем жінок (ранні шлюби, численні й ранні народження дітей, особливості ментальності і т. п.) У світі з розвитком цивілізації існує загальна тенденція до зростання середньої тривалості життя, але серед країн цей показник істотно відрізняється.

3. Виконайте цікаву інтерактивну вправу та відправте мені результат за допомогою скріна у Viber.

https://learningapps.org/10119344

4. Сьогодні ви познайомитесь з таким поняттям, як "механічний рух населення". Іншими словами, мова піде про міграції. Уважно вивчіть презентацію.

5. Запишіть в зошити наступне

12 квітня

Дистанційне навчання

Механічний рух населення. Українська діаспора

Українська діаспора – це перебування українців поза етнічною територією в результаті добровільної чи вимушеної еміграції.

 Українська діаспора складає до 16-20 млн. чоловік.

 Українську діаспору ділять на Східну та Західну.

6. Д\З. Ще раз переглянути матеріали на цій сторінці блогу та опрацювати параграфи 50- 51. Особливу увагу зверніть на карту с. 269. Наступний урок- усне опитування.

05 квітня

1.Сьогодні ми з Вами повторимо дві великі теми "Ландшафти" та "Природокористування".

2. Повторіть з параграфу 37 (чи вашого конспекту) визначення поняття "ландшафт".

3. Розгляньте та проаналізуйте схему.

4. Попрацюйте з картою. Дайте відповіді на запитання.

5. 

6. Пригадайте фізико-географічне районування України. Дайте відповіді на питання. Опрацюйте конспект в зошиті до кожної природної зони. Пригадайте на які ф.г. області поділяється Полісся?

7. Знайдіть в зошиті таблицю про Чорне та Азовське моря. Повторіть її. 

8. Проаналізуйте карту. Запам'ятайте області України з катастрофічними та сприятливими умовами проживання. Особливу увагу зверніть на Чернігівську область.

9. Пригадайте поняття: рекультивація, утилізація, рециклінг, раціональне природокористування, сталий розвиток.

10. Даної інформації + конспекту в зошиті буде достатньо для усного узагальнення знань в середу. Чекаю презентацію чи відео дослідження.

31 березня

1. Чи засвоїли ви тему "Моніторинг"? Перевіримо за допомогою тестування. 

ТЕСТ ТУТ (ЧАС 12 ХВ) .Виконати до 15.00

Дослідження. Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини

Вам необхідно зробити дослідження з даної теми 

Мета дослідкження ознайомитися з основиними змінами природи своєї місцевості (Зарічне, Павлівка, Трисвятська Слобода або Киїнка), виявити , які природні комплекси зазнали значних впливів діяльності людини і виявити причини цих змін.

Для цього:

1.   Дослідіть, як змінилися природні комплекси вашої місцевості внаслідок господарської діяльності людини: а) позитивний вплив; б) негативний вплив

2. Для цього зробіть 5-7 світлин (необладнаних смітників, балок, ярів, затоплених територій, засмічених лісових галявин, розораних земель і т.д. ).

3. З них сформуйте презентацію. Дайте їй назву та вкажіть автора. Світлини підпишіть. Вкажіть населений пункт.

4.   На одному зі слайдів  запропонуйте заходи, які, на вашу думку, допоможуть вирішити екологічні проблеми вашої місцевості.

Дане дослідження можна  виконати та оформити у вигляді презентації чи відео. 

 Нехай стимулом для вас буде вислів:

Природа - це вічне життя, становлення і рух. Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей.
Природа - творець всіх творців.       І. Гете

          Презентаці                                                                                                                     5. Виконану роботу надішліть в о.п. Вайбер до кінця першого уроку 06.04 (понеділка). 

18 січня

1. Перегляньте навчальне відео за покликанням. Законспектуйте його. 

Відео ТУТ

2. Повторіть навчальний матеріал за картинками.

3. Так закладають грунтовий профіль

4. Повторіть складові грунту. Розгляньте їх. Замалюйте картинку в зошит.

5. Д.З. озвучено в презентації. До зустрічі в zoom 20.01.

13 січня 

1. В зошити запишіть:

13 січня

Дистанційна робота

Підземні води. Основні артезіанські басейни України

2. До кінця уроку виконайте тест по д.з. Маєте лише 1 спробу та 12 хвилин часу. Успіху! 

ТЕСТ ТУТ

3. Наступну інформацію законспектуйте в зошитах. 

       Води, що місяться у верхній частині земної кори (до глибини 12–16 км) називаються підземними. 

       В Україні 7 підземних водних басейнів. Комплекси напірних вод, пов’язаних з тектонічними западинами, прогинами, утворюють артезіанські басейни.

       Глибина залягання їх водоносних горизонтів становить 175–500 м і більше

4. Прочитайте та запам'ятайте

Значення підземних вод:

• Негативне значення. Виявляється, що підземні води, як і поверхневі, беруть участь у руйнуванні і переміщенні порід верхньої зони літосфери. Так, саме за їхньою участю відбувається карст - розчинення деяких порід та виникнення пустот (печер). Насиченні водою водоносні горизонти можуть за певних умов сповзати по водотривких пластах, тобто спричиняти зсуви. Крім того, саме підземні води є причиною хімічного вивітрювання. Слід також мати на увазі такий процес, як суфозія, або утворення в породах порожнин і просідань на поверхні. На відміну від карсту, при суфозії породи не розчиняються, а вимиваються їхні найдрібніші частки (поширене в Україні на лесах).

 •Позитивне значення. Відіграють значну роль у водопостачанні. Мають лікувальні здібності, ці води поширені практично у всіх регіонах України. Розвідано 84 родовищ, з яких використовуються 35.

 Представлені води всіх основних лікувальних властивостей: гідрокарбонатно-хлористо-сульфатні, йодо-бромні,еірководневі, радонові, борні.

 Саме на їх використанні базуються такі відомі курортні комплекси: Трускавець, Моршин (Передкарпаття), Хмільник (Вінницька обл.), Саки (Крим), Миргород (Полтавська обл.), Березівка (Харківська обл.), Слов'янськ (Донецька обл.). Термальні підземні води Карпат і Криму вивченні недостатньо, але в перспективі вони можуть стати екологічно чистим джерелом енергії. Відмінність підземних вод від поверхневих має ще один аспект: завдяки фільтруючим можливостям водоносних горизонтів, забруднення підземних вод триває довше, ніж поверхневих, але і процес самоочищення теж триває довше на Поліссі, у до­линах степових річок та Карпатах. Вони займають до 4 % території України.

5. Перегляньте навчальне відео, аби краще освоїти і уявити матеріал

Відео тут

6. Д.З. Опрацювати конспект у зошиті, переглянути навчальне відео ще раз. 

28 вересня

1. В зошити запишіть дату та тему уроку "Формування території України"

2. Надішліть у приватні повідомлення Viber конспект презентації за минулий урок до 8.45. 

3. Для перевірки домашнього завдання - виконайте тест за посиланням  до 9.00. ТУТ 

4. Перегляньте відео до теми

5. Розгляньте таблицю. Зробіть короткий конспект найголовніших подій формування території України починаючи з 1917 року та вивчіть його (до середи).

6. Розгляньте карту. Знайдіть всі дати і території, які відповідають описаним подіям в легенді карти в 1921-54 рр.

7. Д.З. До наступного уроку: записати і вивчити конспект, працювати з відео, картою та таблицею на цій сторінці блогу. 

20 травня

1. В зошит пишемо

20 травня

Природа  та населення Чернігівської області

2. Прочитайте інформацію

       Клімат 

Клімат Чернігівської області помірно-континентальний, з досить теплим літом та порівняно м’якою зимою та достатньою зволоженістю.

Середньорічна температура січня -7^оС, липня +19^оС. Абсолютний температурний максимум +38°С, а мінімум -34°С. Сумарна сонячна радіація становить приблизно 98-100 ккал/см², радіаційний баланс коливається в межах 44-46 ккал/см². Тривалість сонячного сяйва приблизно 1600 годин/рік. Безморозний період триває 155-170 днів/рік. Період вегетації (кількість днів з температурою понад 15°) становить 105-110 днів.

Переважають західні вітри, що приносять 550-600 мм опадів за рік. Найменше опадів буває зимою (січень – лютий), найбільше їх припадає на червень-серпень. Випаровуваність становить приблизно 450 мм, тому зволоження надмірне і дорівнює десь 1,3. Взимку встановлюється потужний сніговий покрив – до 40 см. Тривалість періоду зі стійким сніговим покривом 95-105 днів.

       Внутрішні води

На території області чимало річок. В цілому на території області налічується 1570 річок різної довжини. Загальна довжина річкової мережі річок – 8369 км. Усі вони належать до басейну Дніпра. Територією області протікають великі річки: Дніпро (91км в межах області), Десна; Сож (30 км), Судость (17 км). Сейм (56 км), Снов (190 км), Остер (195км), Трубіж (15 км), Супой (25 км). Удай (195 км). Ширина долин змінюється залежно від характеру річки, найчастіше 1-3 км, а на більших річках досягає 6-18 км.

Річки характеризуються незначним падінням та спокійною течією. Густота річкової мережі – 0,26 км/км² (260 м на 1 км²). За своїм режимом річки області належать до типу рівнинних, переважно снігового живлення. Живляться річки також ґрунтовими водами, зокрема влітку і взимку. Характерною особливістю водного режиму, особливо поліської частини області, є відносно інтенсивне підняття рівня води на початку весни, здебільшого один максимум за весняний період, поступовий спад рівнів і порівняно низьке стояння вод протягом літнього сезону, з незначними короткочасними підняттями після дощів.

В області налічується 26 великих та десятки малих озер. Найчастіше їх ділять за територіями, на яких вони розташовані:

1)    Озера від Велими до Новгород-Сіверського: Демина, Люшино, Мамкінські пруди, Десенка, Осотне, Зване, Красне, Писи, Хости, Роговате і Болоння.

2)    Від Вишеньок до заплави Сейму: Коропська стариця, Остров, Валуй, Лужок, Хавинь.

3)    Від заплави Сейму до Чернігова: Солицьке, Бузимка, Лош, Трубин, Тесняк.

4)    Від Чернігова до Дніпра: Печі, Стара Жавинка, Криве, Колюче, Кручм, Іванівські озера, Попиха, Баграч, Дайниче.

У зв’язку з геологічною будовою, рельєфом, кліматичними умовами і значною лісистістю територія області визначається значною заболоченістю. В області налічується понад 400 боліт. Загальна площа становить 95,7 тис.га, або 3% території області. Всі болота належать до низовинного типу Особливо поширені болота у поліській частині області, в заплавах Дніпра, Десни та їхніх приток. Тут торфові болота займають 4,5% всієї площі. Найбільшими з них є Замглай (8334 га), Остерське (10558 га), Сновське (1745 га), Смолянки (4 300 га) та інші.

Для стабільного водозабезпечення, яке має сезонне коливання, побудовані штучні водоймища. В області нараховується 683 ставки загальною площею 7781,35 га і можливим об’ємом наповнення 102,51 млн.м3. Наявні 15 водосховищ, площею дзеркала 1935 га. Використовуються вони в основному для риборозведення, водогосподарських потреб, а також як протиерозійні та протипожежні водойми.

       Грунти

Ґрунтовий покрив області різноманітний. За типами поширення можна поділити її на три зональних частини: поліську, перехідну до лісостепової, що простягається на південь від означеної межі, і лісостепову. В поліській зоні переважають бідні безструктурні малородючі ґрунти. В основному тут поширені дерново-слабосередньопідзолисті піщані й глинисто-піщані ґрунти. В районах Ріпкинському та Щорському переважають дерново-слабопідзолисті глейові ґрунти в комплексі з дерново-глейовими і болотними ґрунтами. В долинах Десни, Сейму та Дніпра часто трапляються дерново-глейові, лучні й лучно-болотні та торф’янисті ґрунти. Окремими невеликими плямами у Чернігівському і Ріпкинському районах, північній частині Новгород-Сіверського поширені світло-сірі або опідзолені лісові ґрунти.

У перехідній зоні (Ічнянський район) ґрунти в основному чорноземні опідзолені легкосуглинкові й темно-сірі опідзолені. Майже в кожному районі є декілька інших різновидностей. Так, в Ічнянському районі переважають дерново-слабо- і середньопідзолисті ґрунти, але трапляються чорноземи потужні, малогумусні, вилуговані. Досить строкатий ґрунтовий покрив у Ніжинському районі: в східній частині його поряд із супіщаними дерново-середньопідзолистими різновидностями поширені дерново-глейові потужні лучні, в центральній частині трапляються торф’янисті, чорноземно-лучні, солончакуваті й карбонатні ґрунти. Легкосуглинкові опідзолені чорноземи зустрічаються у комплексі зі світло-сірими лісовими й чорноземно-лучними солонцюватими ґрунтами. Чимале місце займають також торф’янисті ґрунти.

До лісостепової зони входять Бахмацький, Прилуцький, Бобровицький та частина Ніжинського району. Ґрунтовий покрив цієї зони більш одноманітний порівняно з іншими зонами області. Тут основними типами ґрунтів є чорноземи потужні й малогумусні і чорноземи опідзолені. Трапляються торф’яні й дерново-слабопідзолисті супіщані ґрунти і лучні содові солончаки в комплексі з чорноземно-лучними солончакуватими ґрунтами і плямами карбонатних солонців.

      Рослинно-тваринний світ 

Чернігівська область знаходиться в межах поліської та лісостепової зон Придніпровської низовини. На півночі області переважають змішані ліси (68% території області) і лише на півдні зустрічаються ділянки лісостепу.

Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася лише приблизно на 1/3 території, переважно у поліській частині області, у вигляді лісів, трав’яного покриву луків і болотної рослинності.

Лісами зайнято 21% загальної території області. Основні лісові масиви знаходяться на півночі області, на правобережжі Десни. У лісах переважають молоді та середньовікові дерева. Серед порід поширені сосна, дуб, ялина, береза, осика, вільха, липа, клен.

Суцільний ареал поширення соснових лісів на Чернігівщині знаходиться на лівобережжі Снову (північніше м. Щорс) та в долині Ревни у межах, насамперед, Щорського, Корюківського та Семенівського районів. Найбільш поширені на Чернігівщині дубово-соснові ліси (субори). Найбільші масиви суборів знаходяться в межиріччі Дніпра й Десни (Ріпкинський, Чернігівській, Козелецький райони) та Десни й Убеді (Коропський, Корюківськнй, Сосницький та Новгород-Сіверський райони). Субори складаються з двох ярусів – верхній (25-27 метрів) утворює сосна, нижній (16-18 метрів) – дуб. Зустрічаються також берези, вільха, осика. В підліску переважають ліщина, крушина, шипшина та інші.

Через високу розораність області, особливо її лісостепової частини, дубові ліси збереглися лише на окремих ділянках в заплавах Десни (Борзнянський, Куликівський, північ Ніжинського районів), Удаю та Лисогору (Прилуцький, Ічнянський, Варвинський і Срібнянський райони), а також в ярах та балках, якими порізана крайня південно-східна частина області. В підліску цих лісів зустрічаються ліщина, клен татарський, в травостої – нерідко конвалія.

Рідкісним явищем для Чернігівщини є ялинники природного походження. Дві ділянки таких ялинників віком 120-150 років збереглися в Орликівському лісництві Семенівського району. Утворюючи перший ярус, дерева досягають тут висоти 30 метрів, а діаметр стовбурів 40-50 сантиметрів. Невеликі ділянки старих ялинників зустрічаються також поблизу села Олешня Ріпкинського району, та у Щорському районі.

Іноді на Чернігівщині трапляється сосняк з чорною бузиною у підліску. Виникнення цих лісів пов’язано зі збагаченням ґрунту азотом. Один з таких масивів утворився поблизу села Тужар Козелецького району. Через велику кількість гнізд сірих чапель і пташиного посліду, земля значно збагатилася азотом. Це й стало причиною появи тут у підліску бузини чорної.

Найменш залісеною є південна частина Чернігівщини, зокрема Бобровицький, частина Прилуцького, Носівського та Ніжинського районів. Це пояснюється тим, що насичені солями ґрунтові води знаходяться тут дуже високо й спричинюють засолення ґрунтів, а це є перешкодою для розвитку лісової рослинності.

Значна частина території області, особливо в заплавах річок, зайнята луками. Для рослинного покриву лучних угідь Чернігівщини характерним є переважання осоки та злаків. Серед злакових найбільш часто зустрічаються тонконіг лучний, костриця, тимофіївка, щучник та інші, осоки – рання, заяча, лисяча. Злаки й осоки створюють зелений фон, який доповнюється великим лучним різнотрав’ям.

Болотні масиви, які займають в області досить значні площі, вкриті вологолюбними рослинами. За характером рослинності в області переважають трав’яні та лісові болота. Більшого поширення набули трав’яні болота, які зустрічаються в північно-західній частині області в межах Городнянського, Ріпкинського, Чернігівського та Козелецького районів, а також в південно-східній частині Чернігівщини в заплавах Удаю та Ромену. У рослинному покриві цих боліт переважають рогіз, очерет, осоки, лепешняк.

Чорновільхові масиви боліт зустрічаються в заплаві Сейму (північ Бахмацького та Борзнянського районів), на півночі Новгород-Сіверського, півдні Ріпкинського та в центральній частині Ніжинського районів. Разом з вільхою тут зростають вологолюбні трави. На відміну від берези та сосни, які на болотах мають бідні форми, вільха навпаки, тільки на болотах сягає своїх максимальних розмірів (22-24 метри).

З реліктових рослин зберігся міжльодовиковий реліктовий вид папороті – страусове перо звичайне, водяний горіх плавучий, плавун щитолистний.

Тваринний світ області виділяється багатством і різноманітністю, для нього характерні представники як лісової, так і степової фауни, є акліматизовані види тварин. В області мешкають понад 70 видів ссавців, 289 видів птахів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, біля 40 видів риб. Чернігівщина перш за все асоціюється з лісом, типовими мешканцями якого є різноманітні ссавці. Серед них помітне місце займають копитні тварини: козуля, лось, благородний та плямистий олень, кабан, зубр. Найчисленнішими з них є козуля, кабан, лось. На стадії відновлення ареалу знаходиться благородний олень, а стадію акліматизації проходять зубр і плямистий олень.

Найчисленніші представники ссавців Чернігівщини – гризуни. Найбільший і найцінніший з них – бобер. Чисельність бобра коливається в межах 1-1,2 тисячі особин, Поширені білка, типовий для області вид, ондатра (відносно новий для Чернігівщини вид, який добре прижився і нараховує близько 4,5 тисяч голів). Зустрічаються заєць-русак, заєць-біляк, типовим хижаком є лисиця, єнотоподібний собака, вовк. Своєю різноманітністю виділяються хижаки родини кунячих: борсук, норка, куниця, ласка, видра, тхір. Представниками комахоїдних ссавців є широковідомі їжак і кріт, менше відома буро зубка, і зовсім рідкісною є кутора, або водяна землерийка – єдиний на нашому континенті отруйний ссавець (занесена до «Червоної книги»). Багато рукокрилих ссавців – кажанів, серед яких переважає вухань, велика та мала вечірниця.

Гордістю Чернігівщини можна вважати її пташине царство. В області мешкає 289 видів птахів. З них 45 є осілими, а решта або прилітають на гніздування (достовірно гніздяться 188 видів), або зустрічаються під час весняного або осіннього перельотів, є й такі, що прилітають на зимівлю. Приблизно 1/5 птахів Чернігівщини рідкісні й занесені до «Червоної книги».

Герпетофауна представлена ящірками, зміями, черепахами, тритонами, жабами та іншими видами.

      Ландшафтні комплекси 

За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції:

Чернігівське Полісся охоплює близько 13 тис.км² у північно-західній частині області і являє собою слабохвилясту піщану рівнину морено-льодовикового походження. Численні пониження (давні річкові та прохідні долини ) досить заболочені.

Новгород-Сіверське Полісся площею 5,5 тис.км² займає північно-східну частину області. Основу його складає Придеснянське лесове плато з численними глибокими ярами, які врізані до корінних крейдяних порід. Є тут і карстові заглибини.

На півдні області 7,3 тис.км² займають ландшафти понижених слабкохвилястих рівнин (Дніпровські тераси) з численними площинами, балками і западинами (степові блюдця).

Південний схід області являє собою незначно підняту, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами та балками лесову рівнину (Полтавське плато).

Характерною особливістю ландшафтної структури області є глибоке проникнення лісостепових типів місцевостей в межі Полісся і поліських - в лісостепову зону.

В північній частині Полісся значний розвиток отримали ландшафти зандрових, алювіально-зандрових і моренно-зандрових рівнин з дерново-підзолистими грунтами, в південній - терасові рівнини з дерново-підзолистими, світло-сірими і сірими лісовими грунтами в різній мірі оглеєними. В лісостеповій зоні переважають терасові лесові рівнини  64 % з чорноземами глибокими малогумусними і з чорноземно-лучними грунтами.

Населення Чернігівської області на 1 грудня 2019 року становило 912,6 тис., а у вересні 2019 — 997,6 тис.

Хоча ще у травні 2019 було більше мільйона чоловік, а на 1 вересня 2013 року становило 1072,5 тис. осіб.
Міське населення становило 684,0 тис.(63.8 %), сільське 388,5 тис.(36.2 %)

19 травня

1. В зошит пишемо

19 травня

Географічне положення та природа Чернігівської області

УВАЖНО ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ

Чернігівська область

Чернігівщина... Земля легенд і цікавої, багатої подіями історії, джерело творчого натхнення для багатьох генерацій талантів і рукотворних чудес, створених її працьовитими жителями.

У сучасних кордонах Чернігівська область утворена в 1932 році. Розташована у північній частині України. За площею - 31,9 тис.кв.км. - одна з найбільших областей України, займає 5% її території.

Вигідне економіко-географічне положення області визначається, перш за все, її прикордонним положенням з Росією (199 км держкордону) та Білоруссю (227 км держкордону). На сході та півдні область межує з Сумською, Полтавською та Київською областями України.

Населення - 1206,8 тис.чол.

В адміністративному відношенні Чернігівська область поділяється на 22 райони, 3 міста обласного підпорядкування (Чернігів, Прилуки, Ніжин), 12 міст районного підпорядкування, 30 селищ міського типу, понад півтори тисячі сіл.

Центр області – м.Чернігів, одне з найдревніших міст України.

Історичний екскурс

Історія Чернігівщини сягає своїм корінням сивої давнини. Заселення її території почалося ще в епоху палеоліту – близько 100 тис. років тому, про що свідчать дослідження стоянки первісної людини біля с.Мезин Коропського району. У всі часи територія області була місцем інтенсивних контактів різноманітних етносів і культур.

На зорі нашої ери Чернігівщина входила в ареал формування східнослов’янської етнічної спільності. У другій половині І тисячоліття тут склався племінний союз сіверян. На рубежі VII-IX Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу древньоруської держави – Київської Русі, де Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву.

З 1024 року Чернігів – столиця великого князівства, територія якого простягалася від сучасного Підмосков’я на півночі до Тмутаракані на Азово-Чорноморському узбережжі.

Саме на чернігівській землі в м. Любечі в 1097 році відбувся перший в історії Київської Русі з’їзд князів, на якому було ухвалено рішення про припинення міжусобних війн.

В середині ХІІ століття від Чернігово-Сіверської землі відокремилось Сіверське князівство, столицею якого стало місто Новгород-Сіверський. У 1185 році новгород-сіверський князь Ігор здійснив невдалий військовий похід проти половців, що стало темою для видатного твору давньоруської літератури – „Слова о полку Ігоревім”.

У наступні періоди історії Чернігівщина не раз ставала ареною боротьби могутніх держав за володіння нею. У ХVII ст. населення краю брало активну участь у селянсько-козацьких повстаннях та визвольній війні українського народу. А у 1669р. містечко Батурин стало резиденцією гетьманів Лівобережної України і її останньою столицею.

Чернігівщина – давній культурно-історичний осередок нашої держави. Переживши декілька стрімких злетів і таких же несподіваних і глибоких періодів занепаду, Чернігівщина накопичує енергію для нового піднесення, що буде згенероване культурним надбанням століть.

Природні умови та ресурси

Чернігівська область розташована у межах природних зон лісостепу та мішаних лісів. Клімат – помірно-континентальний з достатньою кількістю опадів, теплим літом і порівняно м’якою зимою. Окрасою Полісся є ліси, якими вкрита майже четверта частина області, та понад 1200 річок, серед яких найбільші - Дніпро й Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь та ріка Удай на півдні.

У надрах Чернігівщини зосереджені значні запаси корисних копалин. Загальнодержавне значення мають нафта і газ, високоякісні скляні піски, торф, дедалі більше в господарський обіг залучаються родовища крейди та цегельної сировини. На території області відкрито єдине в Україні родовище бішофіту, унікального за своїми властивостями та сферами застосування, поширені джерела мінеральних вод.

2. Знайдіть нашу область на карті. З'ясуйте з якими областями вона межує.

3. Перегляньте презентацію про об'єкти природно-заповідного фонду нашої області  ТУТ .

12 травня 

1. Виконайте тест на тему "Трудові ресурси та економічно активне населення"до 14.00

Тест ТУТ

2. Підготуйтеся до контрольного тестування з теми "Населення". Воно відбудеться завтра. Посилання на тест відправлю у вайбер о 10.25. Тест триватиме до 11.10. ВИКОНАТИ ОБОВ'ЯЗКОВО. Тест містить 43 питання. Повторіть такі поняття та терміни, користуючись відеоуроками, підручником та конспектами:

демографічна політика,

діаспора,

густота населення, 

урбанізація,

субурбанізація, 

механічний рух,

природний рух, 

демографічний вибух, демографічна криза,

депопуляція, 

джентрифікація,

старіння нації, 

типи відтворення населення,

демографія,

міграції, 

трудові ресурси,

економічно активне населення,

світові релігії,

міста-мільйонники України,

мегаполіси,

мовні групи,

національні меншини. 

06 травня

1. Прегляньте відеоурок. Д.З. у відео

2. У вівторок (12.05) пишемо тест по релігійному складу населення та трудових ресурсах.

05 травня 

1. Запишіть у зошит 

                                                                       05 травня

                                                Релігійний склад населення України

2. Перегляньте навчальне відео з 1хв 22с і до кінця. Д.З. у відео -вас не стосується.

3. Виконайте інтерактивну вправу за посиланням

https://learningapps.org/11444126

4.  Прочитайте текст параграфа 57. Уважно розгляньте таблицю в ньому та карту.

29 квітня 
1. Повторіть головні аспекти теми "Населення" ( демографія, природний приріст, міграції, типи міст, урбанізація, субурбанізація, старіння населення, етнос, нація).Урок буде проходити у форматі відеоконференції. Посилання надішлю у вайбер. Початок о 11.20

28 квітня

1. Запишіть у зошит 

28 квітня 

Національний склад населення України

21 квітня

1. Перегляньте, ще раз, навчальне відео за 15 квітня, повторіть параграф 53. Повторили? Приступайте до виконання тесту (до 18.00, аби всі встигли)

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=993451

15 квітня

1. Продовжуємо вивчати населення. Я чекаю фото виконаних географічних диктантів (завд. за 14.04)

2. Д.З. Сьогодні тесту не даю. З презентації, або з параграфа 53 (і опрацюйте його)в зошит випишіть терміни:
урбанізація
хибна урбанізація
деурбанізація

08 квітня

1. До 18.00 виконайте тест за параграфом 51 та матеріалами минулого уроку.

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=285227

2. Продовжуємо вивчати населення світу і України. Перегляньте відеоурок. Законспектуйте найголовніше.

3. А зараз, виконайте невеличку інтерактивну вправу. Це займе не більше хвилини вашого часу.

https://learningapps.org/3466112

4. Д.З. Перегляньте ще раз відеоурок, перечитайте конспект у зошиті та опрацюйте параграф 52 до с.277 (сільські і міські населені пункти - НІ)